anderson_kiev

З башорга, сподобалось

Sat, 13 Mar 2010 20:26:34 GMT

Останнім часом майже не терплю дивитися фільми. А про серіали ніколи і не думав. Здається, що кожна хвилина перегляду чужої кіноісторії - це втрачена хвилина свого життя.

На цю тему цитата з башорга:

"коменты к трейлеру Железный Человек 2

Комментарий Jericho,
после просмотра транформеров вся эта техническая анимация костюма уже не так впечатляет

Комментарий Matri}{,
после просмотра Аватара техническая анимация трансформеров не впечатляет

Комментарий EnTE,
Matri}{, дерущиеся гигантские роботы впечатляют ничуть не хуже чем спецэфекты в аватаре, особенно в 1-й части, ведь она была снята ещё 3 года назад. Естественно это моё мнение.

Комментарий FoXer13,
После поездки на Байкал, аватар кажется хуйней"

- в цьому щось є.

Імпровізація

Thu, 11 Mar 2010 18:47:30 GMT

Сидіти за ретельно відполірованим столом завжди приємніше. І не тому, що… хоча, які інші можуть бути цьому причини?... Звичайно, тому що Ви завжди можете дивитися не безпосередньо на свого співрозмовника, а на його відображенні у вашому відполірованому столі. І хоча пояснити чому краще дивитися саме так – важко, але хіба знайдеться людина, яка з цим не погодиться? Хоча, ще не всі люди дійшли до розуміння важливості полірованих столів. Цікаво, чому? Можливо, їм просто ніколи не доводилося спілкуватися з людьми, яких видно лише в дзеркалі. Чому ви робите такі великі очі? Хіба ніхто з вас ніколи не спілкувався з невидимкою? Не вірю. Але… зрештою, яка різниця зізнаєтеся ви в цьому чи ні. Результати анонімних опитувань показують, що з невидимками спілкувалася не менш ніж третина громадян, а в деяких містах навіть три четверті дорослого населення. Так що я і не очікував, що хтось із вас зараз підтвердить це прилюдно. Нічого. Підтверджу я. Точніше, підтвердив ще тоді, коли подав оголошення про проведення зустрічі з Контактером. Це я. І вам, мабуть, цікаво дізнатися історію того, як я ним став. Кожному з вас цікаво почути мою історію. Комусь – просто з життєвого інтересу, потягу до надприродного, не звичайного і, так би мовити, не нормального. А комусь – щоб порівняти мою історію з його власною, адже люди чомусь думають, що знаючи якомога більше випадків з чужих історій, вони зможуть краще підготуватися до нової зустрічі з невидимками. Тільки мушу вас зразу розчарувати – знання чужого досвіду не принесуть вам ніякої користі, як і згадування та аналіз свого. На те вони і невидимки – кожного разу проявляються саме тоді, коли їх аж ніяк не очікуєш, коли починаєш забувати про їх існування і думати, що вони зникли назавжди і вже ніколи вас не потурбують. Але не засмучуйтесь, все-таки ви прийшли сюди недарма. Дещо корисне вам розповів. Власне, вже почав розповідати… Відполірований стіл. Якби не він, можливо, я б теж був відвіданий невидимкою зненацька і шок не дозволив би мені розповідати це бодай комусь. Завдяки саме такому столу я зараз маю можливість спокійно розповідати вам цю історію. Перша мою зустріч з невидимкою відбулася два роки тому. Саме тоді я прийняв рішення змінити роботу і переїхати до вашого міста. Робота нічим особливим не відрізнялася і спокійно поставився до виконання вже звичних обов’язків по всьому району. Єдине що було приємним і кращим за попереднє місце – окремий особистий робочий кабінет. Я про нього мріяв давно, і можливо, саме обіцянка окремого кабінету вплинула на моє рішення про переїзд. Тільки, я уявляв собі свій кабінет дещо по-іншому. Для мене важливим був простір, по якому можна пройтися серед робочого дня, вставши із крісла. Але в цьому кабінеті такої можливості не було – більшу його частину займав величезний масивний, просто-таки гігантський стіл, зроблений з дуба (чи якоїсь іншої, проте такої ж важкої і благородної деревини) із незвично-дзеркальною, покритою темним лаком відполірованою кришкою. В цій кришці я і побачив відображення людини, що стояла біля дверей, нібито тільки увійшла, в перший же свій робочий день. Те, що я не побачив біля дверей реальної живої людини мене здивувало, проте не дуже – справ у той день було надзвичайно багато і силует людини я просто прийняв за цікавий оптичний чи іще якийсь ефект, який моя втомлена свідомість сприйняла за живу людину. Тому розібратися із цікавим явищем вирішено було потім…

Інсайт

Wed, 03 Feb 2010 19:47:34 GMT

Треба було вчитись на дизайнера)))))

Thu, 31 Dec 2009 18:52:14 GMT

Рік був хороший, цікавий, емоційний. Багато навчився, пережив, зрозумів. І все це хочеться забрати з собою у новий рік. Та й в наступні роки теж. Все будет заебись!:)

З Новим Роком!

Mail on Sunday 'Battle'

Thu, 05 Nov 2009 12:33:40 GMT

Sun, 25 Oct 2009 18:19:40 GMT

Вчора гуляв на весіллі двоюрідною сестрички, весело було - сьогодні згадав що таке бодун((

А завтра переддипломну практику в універі захищати. Завдання на ніч: відредагувати 40 сторінок тексту і написати 10 сторінок звіту. Фух....

Sat, 17 Oct 2009 19:47:56 GMT

Щось не покидає мене бажання обходити всі театри Києва, хоча б по разу.
Сьогодні був на мікросцені "Сузір'я", (моно)вистава "Маргарита" - не вразило, вдруге не піду.

Найближчим часом, тобто у понеділок, хочу піти у "Свободный театр", де показуватимуть "Механічний апельсин". Цікаво, яким чином вони інтерпритували цю кислоту:)

Tue, 13 Oct 2009 11:34:09 GMT

Перший крок до написання дипломної зроблено

Sun, 23 Aug 2009 10:24:04 GMT

"Представьте на секунду, что законов нет и... поймете, что их на самом деле нет."

Sat, 22 Aug 2009 13:11:08 GMT

На куренівській "барахолці" вихідного дня не був років 7. Сьогодні придбав тринадцять тенісних м'ячиків за 23 гривні:)

Sat, 22 Aug 2009 09:05:06 GMT

З того часу, як я навчився читати, читав дуже часто й багато. Спочатку перечитав усі дитячі книжки, які були в квартирі (а їх було дофіга, бо батьки працювали в видавництві дитячої літератури, де зарплату інколи видавали книжками...). Потім взявся за "для молодшого/середнього/старшого шкільного віку". Потім за серйозну класику. Потім за все, де були надруковані букви. Потім тексти з інтернету + паперові книги + аудіокниги паралельно.

Останні півроку практично не читаю нічого, наче відвернуло. На аудіоверсії також забив. Худ. фільми дивився лише в гостях або в кіно. Якась відраза до художнього - наче дивишся/читаєш/слухаєш про чуже життя, замість жити своє.
А документальне/навчальне - цікаво! Але не на папері - "Психофізіологію" вже три місяці по сторінці на тиждень мучу. Передачі про техніку/тварин/природу по телеку ідуть на "ура". Тренінги Пьюселіка дивлюся рідко, але коли засяду - відірватися не можу.
А ще все більше хочеться нормально (хоча б так, що б все розуміти) вивчити англійську - останнім часом знаходжу все більше інфи, російськомовних версій якої не існує (або я їх ще не знайшов).

Wed, 19 Aug 2009 05:07:02 GMT

Знайшов деяку роботу за спеціальністю, переписую анотації до книг (рерайтинг). Тільки що опрацьовував анотацію до букваря, і, дочитавши до фрази "В возрасте от 4 до 6 лет ребенок должен научиться грамотно читать и писать." - завис)) Я вже майже маю вищу гумонітарно-філологічну освіту, а сказати що я повністю грамотно пишу - не можу)) Треба терміново бігти за букварем - наздоганяти пропущене)))

Tue, 28 Jul 2009 08:57:10 GMT

Вихідні провів на езотеричному фестивалі "Казкове місто". Класно було. Хоча нічого особливого не очікував (не дуже вірю в езотерику та інше), отримав багато позитивних емоцій.
Із нового:
- Відкрив для себе тантру. Дуже цікаві практики, пробуджує якусь сильну незрозумілу енергію всередині. Можливо, буду відвідувати регулярні заняття в Киеві. Люди на фестивалі, які розповідали, що займаються тантрою мали якийсь незвичний, нестандартний людський вигляд - вони усміхалися, були дуже відкриті до світу, відрізнялися від інших своєю енергетикою (хоча поняття "енергетика" для мене досить далеке, але коли людина ніби випромінює світло своїми очима та усмішкою, мені в голову приходить саме слово енеретика)
- Стрибнув з дерева на скелелазній мотузці. Висота метрів десять, такий-собі маленький роуп-джамп. На великий ніяк не міг наважитися - очкував:) Після стрибка з дерева (висота метрів 10) страх зменшився в рази, хочу більшого. Перед стрибком почував себе дуже спокійно, але після кроку "в пустоту" закричав на весь ліс))) Адреналін, нах:)
- Навчився гречку на вогнищі варити:)

Mon, 20 Jul 2009 19:16:22 GMT

На вчорашньо-позавчорашніх вихідних вперше побачив річку Десну. Їздили відпочивати з театралами. Після минулорічних таборів під Херсоном та в Криму ночівля в наметі на природі вже не здається дикістю. Навпаки - почав реально ловити кайф. Хочу ще і буде ще.

Засмаг. І при цьому не згорів. Після, знову ж таки, минулорічного Криму і Херсону дуже обережно ставлюся до перебування під сонячними променями (тоді я до опікових пухирців засмаг). Цього року лише ледь-ледь згорів на Трипільському колі, облазив лише днів три. А цього річні маленькі поїздки - це як підготовка до п'ятиденого активновідпочинкового табору на Тарханкуті (точно поїду) і, можливо, до тижневої школи інструкторів з командоутворення (якщо цю школу скасують - піду на школу інструкторів мультиспорту). Бо там жесть як сонце пектиме.

А поки що насолоджуюся вільним літом і забиваю свій вільний час під зав'язку. В порівнянні із минулим літом відпочинкова ефективність зросла, мабуть, втричі:) Але пройшла лише половина літа - є ще час вдосконалюватися))

На Десні все було дуже круто. Особливою фішкою відпочинку була "Мафія" - хоча ідея пограти виникла під час відпочинку спонтанно, але захопила всіх і на довго (за півдня і півночі зіграли разів 8). Був дещо вражений неадекватними емоційними сплесками деяких знайоми - невже так серйозно можна ставитися до гри?! Але то дрібниці - додому всі повернулися відпочилими, засмаглими і задоволеними.

Або в середу до Львова на кілька днів поїду, або в п'ятницю на "Сказочный город" у Пущу-Водицю. І там, і там має бути весело, корисно й цікаво.

Куди б поїхати?..

Thu, 09 Jul 2009 10:53:14 GMT

Куди б поїхати?..

Fri, 03 Jul 2009 11:36:22 GMT

за останні дні:
-пройшов дводенний семінар з танцювально-рухової терапії
- зверстав театральну газету
- вперше був на виставі в театрі звукооператором
- сходив на тренування (щось подібне до йоги)
- спілкувався з цікавими людьми
- знімався в масовці на студії довженка)
- розломав карточку до фотика на 8 гіг((
- катався на роликах (вчився робити різні фішки, зрозумів, як їхати задом)
- знову почав пити чай (кілька місяців не пив)
- купив туристичний рюкзак, каремат і спальник
- трохи фоткався
поки що все, що згадав))

Sat, 27 Jun 2009 14:46:19 GMT

Чим довше займаюся (вивчаю, спостерігаю, читаю, вчуся) психологією, тим більше розумію, що люди - це загадка, яку розгадати мені не дано. Інколи бувають моменти, що мені здається, ніби я розумію людей, а потім несподівано "як грім серед ясного неба": "Блядь! Це не люди! Це інопланетяни! Я їх ніколи не зрозумію!". От зараз якраз такий "грім".

З метою просвітлення:)

Mon, 15 Jun 2009 18:18:22 GMT

Хочу стрибнути з моста на мотузці. Роуп-джампінг.

А цей пост дасть мені можливість зробити це безкоштовно. Тому що я розміщую в ньому посилання на сайт проекту "FlyHigh Group":
http://flyhigh.com.ua

і посилання на пост про можливість безплатного роуп-джампінгу для ЖЖ-користувачів:
http://lifer-da-man.livejournal.com/68273.html

A/H1N1

Thu, 11 Jun 2009 17:59:03 GMT

"Всесвітня організація охорони здоров'я вперше більш ніж за 40 років оголосила про введення шостого, максимального рівня загрози пандемії у зв'язку зі стрімким поширенням грипу A/H1N1 по світу."
http://ua.korrespondent.net/tech/866439

Mon, 08 Jun 2009 19:46:37 GMT

Зарядив мене фест енергією, яка після продовження звичайного (домашнього) життя почала зливатися нах. Але це дрібниці, будемо шукати нові ресурси)

Все-таки хочу відписатися по кожному з пройдених майстер-класів. Враження, враження...

Блок 2

Подъем витальности: секс и агрессия, творчество и осознанность (гештальт-терапія).

Цей блок був одним з найцікавіших. Тренер - Голуба Ірена - суперпрофесіонал (вона екс-президент Латвійської спільноти психотерапії). Майстер-клас пройшов надзвичайно цікаво, лекго і ефективно. Ефективними я вважав ті воркшопи, на яких за короткий час кожен (хоча не буду розписуватися за кожного, головне, що я щось виніс) учасник відкрив якийсь аспект своєї поведінки, своєї особистості, особистісних якостей.
Раніше я був без поняття, що таке гештальт. Лише чув, що це щось цікаве і корисне. На місці переконався - це дійсно цікаво й корисно.
Оскільки за тематикою майстер-клас був розбитий на три двогодинні частини три дні підряд, то у перший день вирішено було розглядати вітальність лише в аспекті агресії. Дуже зацікавили прості, "дитячі" ігри, які після пояснень психолога дещо шокували - поведінка учасника в грі дійсно відповідала його життєвим настороям-характеристикам.
В кінці червня, можливо, піду на триденний семінар цієї ж тематики.

Я вже вдома

Sun, 07 Jun 2009 17:41:52 GMT

- Андрій, від тебе димом пахне. Ти що - біля вогнища сидів?
- Ходив по ньому...

Сьгоднішнє.

Fri, 05 Jun 2009 20:10:59 GMT

Наче в пісні: "Мы любили танцевать босиком на битом стекле ...." Як виявилося - це дуже просто.

Виспатися б...

Альфа-фест: День перший.

Thu, 04 Jun 2009 20:33:00 GMT

Такі фестивалі - це круто. У мене були різні смачні варіанти провести перші дні літа, але обраний мною - найкращий.
Раніше була думка: "Якого рівня можуть бути тренінги, якщо чотири дні коштують 235 гривень?". Зараз думка одна: "Ах**ть, дайте две!!!"

Метою поїздки було ознайомитися із чим-небудь новим. Із чимось, про що чув багато хорошого, але нічого конкретного про це не знаю. І я вже ознайомився: навіть якщо в наступні дні (це ще 8 майстер-класів) все буде повторюватися, то все-одно план отримання нового цікавого досвіду я вже виконав і перевиконав. Прёт нипадецки.

Сьогодні був на танцювально-руховій терапії і на гештальт-терапії.

Буду зараз і пізніше кожен блок описувати окремо. Хто читатиме - зрозуміліше, а мені потім згадати легше буде при потребі. Хоча на диктофон я теж писав:)

Блок 1.
Майстер-клас з Танцювально-рухомої терапії з елементами арт-терапії, перформанс «У пошуках ресурсу…»

Починалося все із банальної розминки - помахали руками, потрусили ногами, пострибали, потягнулися і т. д.
Далі була вправа: "Уявіть, що не ви керуєте правою рукою, а вона вами. Рука веде ваше тіло". Було нецікаво і не зрозуміло. Після правої руки - веде ліва, потім ноги (теж по-черзі), потім таз, потім голова. Вражень особливих від цього не було. Але після голови - вести почало _все тіло_. Коли почало "працює" все тіло, додалися якісь нові відчуття відкритості, простоти. Відчув полегшення, ніби з мене зняли відповідальність - тепер я не керую тілом, воно саме по собі, я нічого не повинен контролювати.
Остання вправа - ходили із зав'язаними очима під контролем партнера. Мені це було досить легко, оскільки кілька днів тому робив цю вправу на вулицях Києва. Просто гуляв собі по території табору (босий) і насолоджувався підвищеною гостротою незорових відчуттів.
Після проведення воркшопу особливого захвату не відчув. Просто прикольна розминка зранку, що дозволило проснутися.
Але після - з'явилося дуже цікаве нове відчуття - емоції переживаються всім тілом. Якщо перед цим я був голодним, то це чув лише шлунком; після вправ їсти захотів усім тілом - до пальців на руках-ногах. І після обіду, і зараз всі емоції відчуваються кожним м'язом, суглобом, кожним сантиметром шкіри. Відчуваю тіло по-новому.

Другий блок описувати вже влом...) Треба виспатися до завтра, нові емоції чекають!:)

Wed, 03 Jun 2009 21:33:23 GMT

Остання сесія в інституті стала найкращою за 5 років навчання - вперше отримав усі екзамени автоматом, таким чином збільшив літній вільний час на три тижні.

Думка про наближення дня народження особливо позитивних емоцій не приность. Як завжди не зрозуміло де, як і, особливо, з ким таке святкувати? Ну постарів на один рік - радості-то)

Найближчі пару годин присвячу компілюванню "наукової статті".

А потім кілька годин сну - і на "Альфа фест" за просвітленням. Стільки напрямків - очі розбігаються. Людина може себе досліджувати з десятків різних сторін...
Перечитавши списки, захотів завтра піти на
"Искусство прикосновени , как аспект расширения базиса сознания",
"Майстер-клас з Танцювально-рухомої терапії з елементами арт-терапії",
"Послесловие к смерти" (Работа с травмой потери методом системной семейной расстановки), "Психотерапия человеко-зависимости в русле экзистенциальной позитивной психотерапии",
"Подъем витальности: секс и агрессия, творчество и осознанность",
"НЕ Я",
"Самовідтворення та накопичення внутрішньої сили",
"Холодинамика"
- усього 8 напрямків. А відвідати можна буде лише два з них. Буду вибирати на місці, дивлячись на самопрезентацію тренерів.

Не можу не відвідати!

Wed, 13 May 2009 20:11:52 GMT

Альфа-фест